Суббота, 04.02.2023, 17:51
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Каталог статей | Регистрация | Вход
Меню сайта
Категории каталога
статьи по агротематике [9]
В эту категорию войдут ичходные материалы(без сокращения) уже опубликованных статей по агротематике
консультации по агротематике [5]
В эту категорию войдут мои ответы по вопросам аграриев
исторические эссэ [14]
Сюда войдут исходные материалы опубликованных статей по истории Украины Х1Х века
публицистика [34]
Сюда войдут статьи о моих взглядах на современную Украину
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 94
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Сиротенко(Вербицкий)
Главная » Статьи » мои статьи » публицистика

У Львові засмерділо виборами
У ЛЬВОВІ ЗАСМЕРДІЛО ВИБОРАМИ Ось вже тиждень всі поштові скриньки в моєму під'їзді забиті газетами-одноднівками, що закликають голосувати за їх партію та передвиборними побрехеньками кандидатів-мажоритарників. Петро Писарчук спромігся запустити два суперпопулярні проекти – тижневик «Інформатор» та телепрограму «Zik», які з нетерпінням чекають львів’яни. Адже де ще в нашій країні можна взнати, як краде і наживається на твоїх бідах твоя рідна влада, яку ти ж сам і обрав на свою голову. Звичайно, всі ті владні шахраї не з рідної партії Петра Писарчука. Адже в нас регіони не те що в адміністрації, в місцевих радах не представлені. Та , сподіваюсь, пройдуть вибори, адмінресурс просуне у владу регіоналів, вони будуть робити те ж, що і їх попередники і перед новими виборами і «Zik» і яка-небудь «Істина», яка прийде на зміну «Інформатору» так саме будуть розповідати, як на нас наживається обрана влада. В вже не Багрій та Ілик будуть збирати під Оперним групу підтримки із своїх підлеглих, а ті, хто їх змінить на цих посадах. Бо ж це як у древній казці про дракона. Той, хто його вбив, сам стає драконом. Та про «Zik» далі. Спочатку про те, з-за чого постійно виключаю центральні канали, в тому числі і «Канал прісних новин», яким став канал після виходу з нього найпопулярніших журналістів. Ось майже щодня хвалиться майже на всіх центральних телеекранах країни наш мер Садовий. Мовляв це саме він, титанічними зусиллями, забезпечив цілодобову подачу води майже у всіх будинках міста. А я от живу в Сихові, який вже багато років звуть Психовим. З-за божевільної штовханини в маршрутах, з-за доріг, які потрібно ремонтувати двічі в рік, з-за Жеків, які здирають з нас величезні гроші, нічого не роблячи взамін. Так от, Садовий стверджує, що саме в Сихові першими налагодили цілодобову подачу холодної і гарячої води. Якщо вона цілодобова, то чому майже через день подача води припиняється в районі десь о 10 і поновлюється коли в 14, коли в 17, а коли, як Бог побажає? До того ж, коли її пускають знов, то майже годину з кранів тече бура рідина, яка не те що пральну машину,навіть злив унітазу виводить з ладу. Поки не стече пара кубів вмісту іржавих труб, нічого зробити не можна. І за ці брудні куби ми повинні платити водоканалу! І це називається цілодобовою подачею води, на що угробили Західні кредити, які віддавати не Садовий буде, а ми і наші діти! Якщо треба поїхати в інший район міста, то сихівчани доїжджають до центру, виходять, проходять центр пішки і далі сідають на наступну маршрутку. З-за тотального ремонту центральних вулиць, заміни асфальту та старовинної, надміцної бруківки на халтурний нинішній самороб, в центрі багатогодинні корки, як в Києві космічного Черновецкого. Стара, міцна бруківка зникає, зате об’явами про її продаж заповнені всі рекламні часописи Львівщини. Напроти моїх вікон будівля дорослої поліклініки. Поряд з нею ще Богдан Котик запланував і пробив кошти на Державний Стоматологічний центр. Частину будівлі відібрала районна адміністрація, та вже третій рік не перейде сюди, займаючи приміщення найбільшого в Сихові дитячого садочку. В червоній зоні поліклініки, де будівництво заборонено, виростають дві багатоповерхівки, одна з яких руйнує протипожежний резервуар. http://s57.radikal.ru/i158/1010/98/43f0585588b8.jpg На фото резервуари під змішувачем та столами й блоками цегли. Але ж цей дерибан землі і приміщень не сам Садовий робив, а з допомогою депутатів Міськради, які для вигладу, так нападають на нього. Насправді ж, не тільки його «Пора», а і «Їх Україна», і «РУХнуті», і «Свобода» і «Батьківщина» з «Деньківщиною» ділять гроші з ним від цих дерибанів. Нині всі львівські газети галасують про величезний відрив Садового від інших кандидатів. У нього мовляв біля 40% довіри, у Тягнибока і Писарчука коло 12 і 8%, а у інших у всіх разом близько 4% довіри. Та хто ж повірить, що людина, яка не виконала ні одної обіцянки з своєї передвиборчої побрехеньки, так захопила львів’ян! Їдеш в маршруті або трамваї, а на нім плакат Пористів( пам'ятаєте, була в Югославії така партія, що фінансувалась США, яка поклала наріжний камінь у розвал цієї слов'янської Держави) «Ми обіцяємо, вони роблять!» Ті ж плакати звисають з балконів багатоповерхівок. Невже у рестораторів, що очолюють цю партію, вистачило би грошей на цю агітацію? А істеричні крики «Їхньої України» про те, що вона залишилася одна і про те, що всі навколо проти них і проти України. А яке відношення, взагалі, має ця партія , створена «під Ющенко» до України? Я із задоволенням дивлюся «Велику політику» симпатяги Кисельова, що не зробив зі своєї програми смітник, як Савік Шустер. А ось в п'ятницю 8 жовтня, можна було перемикати з Кисельова на Шустера і не знайти різниці. На одній Свободівський Мірошніченко з хвостом там, чим інші думають, мало не з ножем кидався на опонентів, обзиваючи всіх російськомовних агентами і катами Москви, що знищили мільйони Українців. Я розумію, він відстоює ідею « Одна Держава, один народ, один Бог,одна мова». Та він забув, що таке змогли здійснити тільки два Чоловіка – Адольф Гітлер і Беніто Муссоліні. Чи є у нас нині фігура такого масштабу? У Шустра ж безбожно відбріхувався симпатяга-міліціонер, депутат Вадик Колесніченко, стверджуючи, що в Криму немає корупції, бо суди там її не побачили. І це той Вадик, який ініціюючи подачу депутатами в КС питання про законність діючої Конституції, довів, що немає у нас Правосуддя, а є «Что изволите-с», як писав ще Євгеній Гребінка. Адже Конституцію може міняти або відміняти тільки абсолютна більшість парламенту або референдум, а не Конституційний суд, що може давати тільки висновок. Не захотіли депутати-регіонщики почекати пару місяців, щоб у коаліції сформувалася абсолютна більшість і вони могли б законним шляхом змінити Конституцію. Швидше за все, стало жаль десятка-другого мільйонів зелених, які підуть не в їх, а в чужі кишені. Ось і добили судову систему. Недаремно вже на Вкраїні не до суду подають люди, яких «лексуси» давлять на переходах, а зчиняють самосуд» Ви знаєте, я з величезним задоволенням дивився 10.10.10.програму «Доміно» на «Zік». Тут, обожнювана мною, як і всіма ветеранами «Батьківщини», виключеними з партії, коли вони після перемоги Майдану стали непотрібними Блідій Поганці, грала в доміно з двома перевертнями – головою ЛОО «Батьківщини-Деньківщини» Іваном Деньковичем і одним з керівником другої «Батьківщини» Іваном Стецьковичем. Красуня Міля розповідала про те, що вона особисто, а також партія, «Європейський вибір», яка її висунула, зробили за цей час. Перевертні ж тільки звинувачували один одного у смертних гріхах та Денькович заявляв, що люди, висунуті його партконференцією в депутати виправдають надії громадян, а Стецькович волав, що всі ці люди зрадники і закликав львів’ян ні в якому разі не голосувати за «Батьківщину». Чому я назвав цих двох осіб перевертнями? Та тому, що я , як ніхто інший знаю. Історію партії «Батьківщина», адже серед її засновників був і мій батько – всесвітньо відомий медієвіст, професор історії Дніпропетровського Держуніверситету Василь Сиротенко( той майор Червоної Армії http://s001.radikal.ru/i196/1010/75/f4fd6f31e16b.jpg , котрий у 1945 врятував від Сибіру Карела Войтиллу та його друзів-семінаристів) . А створювали вони у 1995 лівий «союз миролюбних сил «Батьківщина» на противагу правій «Громаді» створеній доцентом того ж університету Олександром Турчиновим під Юлю Тимошенко. Та головою «Громади» несподівано для Турчинова та Юлі став «Хазяїн» Дніпропетровщини Павло Лазаренко. Коли він посварився з Кучмою і був випроваджений до США, а на «Громаду» почались репресії, Юля (думаю, не безкоштовно) домовилась з головою «Батьківщини» Драченко і на позачерговій конференції вона була обрана головою «Батьківщини» , а зам.по кадрах «Громади» колишній перший секретар І.Франківського міськкому КПУ Федорчук спочатку розіслав у всі осередки «Громади» вимогу від імені Лазаренко(про яку той і сном і духом не знав) голосувати за Кучму, а потім розіслав повідомлення про саморозпуск Громади. Керівництво правої «Громади» стало керівництвом лівої «Батьківщини», у тому числі і засновник Громади Олександр Турчинов. Праві стали лівими. Та на цьому перетворення в «Батьківщині» не завершились. Коли Народ повстав проти того, що його залишили без права вибору і влаштував мільйонний Майдан, тендітна красуня Міля http://s45.radikal.ru/i108/1010/88/954fd2512a49.jpg Подляшецька очолила львівську команду на Майдані. Мій син з самого початку до кінця мерз з нею і так схожим на Степана Бандеру Парубієм. Вони, саме вони привели до влади сина в’язня фашистських концтаборів, котрого там привчили до натуральної кави, недоступної навіть для середньої ланки офіцерів Вермахту, а разом з ним і Юлю. Денькович в цей час, на всякий випадо,к втік до своєї школи і звідти керував заміною членів бюро і Ради ЛОО, ставлячи там своїх людей… Майдан переміг. Ветерани майдану на чолі з Мілею повернулись до Львова. І що їх чекало – в ЛОО масово полізли перевертні з СДПУ(о) і інших партій минулої влади. Саме з них Денькович сформував кістяк нової «Батьківщини». Спроба Мілі повстати проти цього закінчилась тим, що його захребетники виключили її, та її прихильників з партії. І серед тих захребетників Івана Деньковича був і Іван Стецькович! Та хіба ж тільки у Львові таке діялось!» У Одесі член СДПУ(о) Крук, домовився особисто з Юлею і створив альтернативну обласну організацію «Батьківщини». Коли ж ветерани Одеської «Батьківщини» виїхали до Юлі, щоб вона припинила наругу над ветеранами, вона не вийшла до них, а санкціювала виключення їх з партії. Те ж саме було в Донецькій, Дніпропетровській та Київській парторганізаціях. Замість осередків, створених ще в 90-ті роки стали функціювати їхні клони. Саме з цього часу ветерани, чиє виключення з партії санкціювала приведена ними до влади Юля, і прозвали її «Блідою Поганкою». І зараз за виборця борються клан старої «Батьківщини» на чолі з Деньковичем і клан клану на чолі з Іликом. Хоч вони і чубляться між собою, та ніякого відношення до справжньої «Батьківщини» вони не мають. «Батьківщину» отруїла і вбила своїми спорами Бліда Поганка у 2005! По новій-старій виборчій системі системі, крім партійних списків є й мажоритарники. Кажуть у вибіркомів та комюстів зараз стоять натовпи людей, охочих балотуватися в депутати. Натовпи дурнів. Адже ті, хто купить депутатство, не стоять в черзі. Їм місце в списках зроблять слуги. Гроші прокладуть їм дорогу до піару і в Раду, щоб потім відбити ці гроші «потрібними голосуваннями». А ці, з натовпу, поговорять перед мікрофоном, отримають пару голосів родичів і друзів, і зникнуть безслідно. Сьогодні, яка б виборча система не була, виборець позбавлений можливості вибрати того, хто думатиме про Людей, про Державу, а не про себе. Партійна система показала свою неспроможність. Та у нас вже і не залишилося партій. Вони перетворилися на бізнес-клуби. Мажоритарна система також показала свою неспроможність. Адже не відомі своїми справами люди йдуть в депутати, а ті, хто може викинути величезні гроші на своє розкручування і на розумних піарників, щоб витративши пару мільйонів отримати потім на порядок більше. Ось і вибираємо ми не Особистостей, а грошові мішки. Я не голосував ні за Кучму, ні за його сина, ні за Януковича. На цих виборах, щоправда, здуру проголосував за Тігипко, якого знав хлопчиськом. Тепер каюся. З талановитого хлопчика він перетворився на хижака, що будує свою кар'єру на біді народу. Адже чим підвищувати пенсійний вік до тривалості життя, треба створювати нові робочі місця, а не знищувати їх, давлячи малий та середній бізнес цим новим податковим Кодексом! На ці вибори я піду. І, мабуть, знову каятимуся. Хоч і проголосую так, як підказує мені серце, а не послужливі політологи із сплаченими рейтингами. За кого я проголосую? Звичайно, за Мілечку http://s46.radikal.ru/i113/1010/3c/2801cbbba938.jpg Подляшецьку. Проголосую не тільки тому, що на неї дивитися і слухати приємно, Я пам’ятаю, як за нею ми йшли і перемагали! Як вона прямо таки фонтанувала ідеї – практичні і корисні, близькі мені і людям. Їй я вірив і вірю! Проголосую я і за http://s61.radikal.ru/i173/1010/47/f4e2547d07c6.jpg Теодора Дяківа, виключеного з БЮТнутої фракції за звинувачення її місцевого керівництва в корупції. Він не тільки перевертнів Батькивщини звинувачував, але і змусив Водоканал повернути переплачені нами гроші, був одним з небагатьох депутатів Міськради, який відстоювали наші права і який жодного разу навіть не підозрювався в корупції. . У третіх я проголосую за типового інтелігента Юрія Кужелюка. http://s45.radikal.ru/i109/1010/75/e6d64f0b17bf.jpg. Я вже 8 років слухаю його виступи. Вісім років дивуюся, як можна перебуваючи в рядах цієї прогнилої львівської Ради не замазатися. Я розумію те, про що він говорить, до чого закликає. А головне, у нього ніколи не розходяться слово і діло! Що до голосування за мера, то я не вірю ні словоблуддю Садового, ні стандартним обіцянкам Писарчука, ні науковим фантазіям Кубіва, ні войовничим промовам Тягнибока. Я ще пам'ятаю найкращого мера Львова Богдана Котика. Пам'ятаю, як Василь Шпіцер, що змінив його http://s55.radikal.ru/i149/1010/09/7a1ee46a4392.jpg продовжував його політику. Ось за Шпіцера я і проголосую. При цьому я навіть поняття не маю, яка партія його висунула. Для мене головне, що він не крав, не брехав, не працював на себе, коли був мером. Мені гірко тільки, що голосуючи за симпатичних і близьких мені по духу людей я повинен проголосувати тим самим за депутатські списки партій, які їх висунули, хоч цим партіям я абсолютно не вірю. І знову за однією нормальною людиною пролізе десяток пройдисвітів! Володимир Сиротенко(Вербицький) Правнук автора «Ще не вмерли України ні слава, ни воля, ще нам браття молодії усміхнеться доля»
Категория: публицистика | Добавил: sirotenko (11.10.2010) | Автор: Сиротенко Владимир Васильевич
Просмотров: 848 | Рейтинг: 1.0/1 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Бесплатный конструктор сайтов - uCozCopyright MyCorp © 2023