Суббота, 04.02.2023, 18:45
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Каталог статей | Регистрация | Вход
Меню сайта
Категории каталога
опубликованные статьи [9]
перевод украинских статей [0]
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 94
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Сиротенко(Вербицкий)
Главная » Статьи » агротематика » опубликованные статьи

публикация в голосе Уркаины
7 листопада ніколи не відзначав. Як і День незалежності...
Володимир СИРОТЕНКО. 
 
Радянську владу я визнав лише у 1994 році, коли Леонід Кучма показав, що 
нова влада набагато злочинніша. 7 листопада ми ніколи не відзначали, бо 
саме до цього свята у 1937 розстріляли мого вуйка Марка Вороного. 

Мій прадід, перший перекладач польського гімну "Єщє Польська нє згінєла",
автор рядків "Ще не вмерли України ні слава, ні воля", мріяв про Україну, в
якій не буде ні дуже бідних, ні дуже багатих - усі будуть просто заможні.
Його діти, мої діди, билися проти червоної навали в загонах Лавра Корнілова
та Антона Денікіна. Мого діда Миколу Вербицького розстріляли разом з іще 10
заручниками у 1922, коли студент-єврей з есерів застрелив у Чернігові
великого жида з ВЧК. Хоча він і признався, та заручників все рівно
розстріляли. Розстріляли і мого другого діда у других Миколу Вороного. Зник
у ГУЛАГу мій вуйко Євген Вербицький після того, як у 1951 здав у львівське
видавництво свій роман про три Харківські оточення, в яких він побував. 

Мій батько був переконаним комуністом, та не він мене виховував. Після
того, як поліцаї з Волинського січового куреня розстріляли у 1941 році
разом з заручниками біля Яцевського концтабору мою юну матусю, мене
виховувала бабуся -Євгенія Львівна Вербицька-Кулішева. Онука Пантелеймона
Куліша (він всиновив її батька, свого племінника Левка Миколайовича
Куліша). Січовиків знищили не комуністи. Кожного п'ятого перед строєм
розстріляли есесівці за несанкціоновану акцію проти мирних жителів. Ті, що
залишилися, потім пішли до бандерівців... 

Я, як і все моє покоління, жив у любові та почутті єдиної родини. Хай ми
ненавиділи компартію, яка знищила наших рідних, та з усіма сусідами ми були
майже рідними, бо у нас було спільне горе - війна та її наслідки. Тепер же
пан Ющенко дає героя колишньому керівнику СБУ УПА, згодом керівнику УПА
Роману Шухевичу. Зводять у Львові пам'ятник Степану Бандері. Вшановують їх
як борців зі сталінізмом. Та головним борцем зі сталінізмом був Адольф
Гітлер. Може, ми й йому встановимо пам'ятник? 

Вводячи народи в оману, об'явили голодомор геноцидом українського народу.
Насправді ж це був геноцид комуністичною партією одноосібників. Таким
чином, замість злочинної партії злочинцем оголосили державу - Росію. 

Я ніколи не святкував 7 листопада, але й День незалежності не бачу причин
святкувати. Адже нічого доброго для народу України він не приніс. Одні
злидні, оману та зраду. Село розграбовано, могутні заводи розкрадені. Над
країною пройшла навала приватизації, гірша за гітлерівську окупацію. 

Думаю, час заснувати орден Мазепи і нагородити ним всіх наших Президентів,
починаючи від Кравчука і закінчуючи Ющенком. Колись я пишався тим, що я
українець. Зараз стидаюсь цього. І хай мене після цього листа почнуть
проклинати і комуністи, і долярові патріоти, та що мені до них. Я живу за
законами предків! 

Львів. 

Газета "Голос України" 2007.11.07 00:23
http://www.golos.com.ua/article/1194355051.html
Категория: опубликованные статьи | Добавил: sirotenko (22.03.2009) | Автор: Сиротенко Владимир Васильевич
Просмотров: 796 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Бесплатный конструктор сайтов - uCozCopyright MyCorp © 2023