Авторські свідоцтва на винахід СРСР та патент України

К.т.н.Сиротенко Володимира Васильовича

ВСТУП

Я народився в Державі, в котрій на першому місці був вчинок, дія. Де судили по ділам, а не по словам. Де головним було виробити  більше високоякісної і високонадійної продукції. Про її реалізацію можна було не замислюватись. Та Держава не тільки розвивалась, а й старішала. Старішали і дрібнішали її ідеологи. Вже в 70-х роках на людину дивились не з позиції, чого вона варта, а с позиції чого вона коштує. Якісний підхід змінився на кількісний. Діло все частіше і частіше стало підміняти Слово. Потім по слов’янській душі вдарили антиалкогольною кампанією. П’яне ГКЧП спробувало повернути старі порядки, але тільки остаточно підірвало довіру до комуністичної партії. Компартія розвалилась, а разом з нею  і могутній Радянський Союз, панахиду по якому справили за пляшкою „Біловежської пущі ” на трьох.

Не стало Великої Держави, над якою ніколи не заходило сонце. Ніхто такого не передбачав. Ні в одній з   новостворених Держав не було кадрів, здатних на вчинок,  а не на балаканину. Як співалось  в „Інтернаціоналі” все розвалили  і розікрали. А будувати було нікому і нічого. Адже новообрані владці вміли тільки ганьбити. Будувати вони не вміли, не знали як, та й не хотіли. Головною в державі стала торгівля, а не виробництво. Потяглись сірі роки міжчасся, Руїни…

Катарсис не буває вічним. Після нього  настає Відродження. От і Україна вже живе очікуванням Відродження. Відродження  завжди супроводжується відродженням виробництва.  Та головним  буде тепер виробництво того, що можна продати, при тому продати з максимальним зиском. А це робить головним не інженерні науки, а товарознавство. Хоч товарознавство одна з найдревніших наук, але вона постійно розвивається, змінюється, народжує нові напрямки, нові науки.

Звичайно, як і належить за учбовою програмою, для цих лекцій я використовував підручники і наукові праці.  Це найперше мої наукові керівники-Академік Йосип Олександрович Рогов , доктори технічних наук Олександр  Большаков, Йожеф  Заяс, Володимир  Мицик. Це приятелі аспірантських років проф. Валентин Михайловський і нині покійний професор МТІММП Геннадій  Казюлін…

Основи товарознавства

Товарознавство - наука про основоположні характеристики товарів, що визначають їх  споживчі вартості і чинники забезпечення цих характеристик.

Термін «товарознавство» складається з двох слів: «товар» і «знання». Останнє слово відбулося від санскритського уесіа , що означає «знання». Отже,  товарознавство - це знання про товари.

Ці знання необхідні як технологам підприємств-виробників, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торгових організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні отримують знання про товар з допомогою засобів інформації - маркування, реклами, статей, книг і т. д., тому дуже важливо, щоб засоби масової інформації, як основне джерело використовували товарознавчі знання про товар.

Предметом товарознавства є споживні  вартості товарів. Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним запитам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням в його сфері застосування.

Мета товарознавства - вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах рухи товару.

До завдань товарознавства як науки і учбової дисципліни  відносяться:

■   чітке визначення основоположних характеристик, складових споживної вартості;

■   встановлення принципів і методів товарознавства, що обумовлюють його наукові основи;

■   систематизація безлічі товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації і кодування;

■   вивчення властивостей і показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгової організацій;

■   управління асортиментом організацій;

Завдання товарознавства

Товарознавство як спеціальна наукова дисципліна при­значене активно брати участь в управлінні якістю та асорти­ментом товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Актуальна проблема товарознавства - розробка науково-теоретичних   основ   формування   торгового   асортименту   і управління якістю товарів в умовах ринкової економіки.

               Ос­новні завдання товарознавства:
,                   * розвивати теоретичні положення про товар як споживчу

вартість і виявлення закономірностей, пов'язаних із про­суванням товару на ринку і задоволенням потреб насе­лення на сучасному етапі;

•    розроблювати наукові принципи і правила класифікації і кодування товарів, які сприяють упровадженню комп'ю­теризації в процеси управління асортиментом і якістю товарів і удосконалення інформаційного забезпечення;

•    участь у розробленні вимог до якості товарів, що закла­даються в нормативно-технічні документи на продукцію;

•    створювати нові прилади і сучасні методи контролю яко­сті товарів, що забезпечують об'єктивність результатів,

                         мінімальні витрати ресурсів і часу;

                        *визначення номенклатури, споживчих властивостей і показників товарів;

                        *оцінка якості товарів, зокрема нових вітчизняних та імпортних;

                        *виявлення градацій якості і дефектів товарів, причин їх виникнення і мір       по попередженню реалізації неякісних товарів;

                        *визначення кількісних характеристик одиничних  примірників товарів і        товарних партій;

                        *забезпечення якості і кількості товарів на різних етапах їх технологічного      циклу шляхом обліку  формуючих і регулюючих та зберігаючих чинників;

                        *встановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення і розробка мір   по їх попередженню або зниженню;

                        *інформаційне забезпечення руху товару від виробника до споживача;

• дослідження властивості нових товарів, насамперед вла­стивості безпеки, розробка номенклатури їх показників

•    участь у розробленні вимог до якості товарів, що закла­даються в нормативно-технічні документи на продукцію;

                       *створення нових приладів і сучасних методів контролю яко­сті товарів,   що забезпечують об'єктивність результатів, мінімальні витрати ресурсів і часу;

               • дослідження властивостей нових товарів, насамперед вла­стивостей безпеки,     розробка номенклатури показників якості цих товарів, необхідних і        достатніх для комплекс­ної оцінки якості;

                 •            розробка системи якості на товари в підприємствах торгівлі на основі                                   міжнародних стандартів;

                  розробка  рекомендацій щодо нагляду за товарами в процесі збереження і       транспортування.

товарознавча характеристика  товарів.

Товарознавство відноситься до основоположних учбових дисциплін при формуванні професійної компетентності товарознавців, експертів, комерсантів і маркетологів. Крім того, основи товарознавчих знань необхідні бухгалтерам, економістам, менеджерам, оскільки облік, планування товарних ресурсів, аналіз фінансово-господарської діяльності, управління виробництвом і інші види професійної діяльності повинні здійснюватися з урахуванням особливостей товарів, їх основоположних характеристик і можливих змін при виробництві, транспортуванні, зберіганні і реалізації.

Товарознавство  не єдина дисципліна, необхідна для професійної підготовки фахівців: експертів, товарознавців, комерсантів, маркетологів і ін. Вона пов'язана з іншими дисциплінами між наочними зв'язками: передуючими, супутніми і подальшими.

Попередніми зв'язками товарознавство сполучене з рядом природничо-наукових і математичних дисциплін - фізикою, хімією, біологією, мікробіологією, математикою, а також із загально професійною дисципліною - основи стандартизації, метрології і сертифікації. Знання цих дисциплін необхідне для глибшого розуміння оцінки споживчих властивостей товарів, їх змін при виробництві і зберіганні.

Одночасно товарознавство є базовою учбовою дисципліною для багатьох загально професійних і спеціальних дисциплін - організації і технології комерційної діяльності, економіки, бухгалтерського обліку, маркетингу і ін. Їх об'єднують подальші і супутні міжпредметні зв'язки .

   Як приклад,  товарознавство споживчих товарів включає загальну частину і приватне товарознавство. Загальна частина товарознавства присвячена  розгляду теоретичних основ, які є основоположними для приватних розділів товарознавства. У ній приводяться товарознавчі характеристики конкретних груп товарів. Проте без знання теоретичних основ складно дати повну і об'єктивну оцінку основоположних характеристик будь-якого товару.

            Спеціальне товарознавство аналізує стан і перспективи розвитку відповідного сегменту ринку, класифікацію товарів на асортиментні групи та інші структурні елементи нижчих ступенів. У окремих підрозділах приватного товарознавства приводиться узагальнена і систематизована товарознавча характеристика асортиментних груп, видів і різновидів товарів.

Будь-яка наука і професійна діяльність базуються на окремих принципах.

Принцип (лат. ргіпсіріит - основа, почало) - основне початкове положення якої-небудь теорії, учення, керівна ідея, основне правило діяльності.

Принципами товарознавства є: безпека, ефективність, сумісність, взаємозамінюваність і систематизація.

З урахуванням різноманіття об'єктів систематизація в товарознавстві має надзвичайно важливе значення, оскільки дозволяє об'єднати у взаємозв'язані взаємопідлеглі категорії (систематичні категорії), скласти систему, побудовану по певному плану.

Принцип систематизації покладений в основу групи методів, до складу котрих входять ідентифікація, класифікація, узагальнення і кодування. Він широко застосовується в товарознавстві.

Системний підхід до управління рухом товару, що базується на принципі систематизації, означає, що кожна система є інтегровано цілою, навіть якщо вона складається з окремих, роз'єднаних підсистем. Системний підхід дозволяє побачити товар, його товарознавчі характеристики, процеси по забезпеченню якості і кількості як комплекс взаємопов’язаних підсистем, об’єднаних загальною метою, розкрити його інтеграційні властивості, внутрішні і зовнішні зв'язки.

Товарознавство представлене у вигляді нововведень, вірніше за інновації. Маються на увазі технологічні інновації, які перетворили мир сучасного товарного виробництва. Причому інновація відповідно до міжнародних стандартів («Керівництво Фраскаті», «Керівництво Осло» і ін.) визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту упровадженого на ринку.

Комерційний аспект визначає інновацію як економічну необхідність, усвідомлену через потреби ринку, особливо в глобальному масштабі.

Маркетинг як засіб аналізу для успішного виходу продуктів на ринок включає можливість уявлення і самих технологій, як інтелектуального товару, і питання реклами.

Інновації у поєднанні з дотриманням екологічних вимог повинні забезпечити майбутнє ефективного товарного виробництва.

Терміни, використовувані в Товарознавстві

Продукція - це результат діяльності людей, призначений для задоволення нинішніх або потенційних їх потреб.

Діяльність по виготовленню продукції - це не тільки  виробництво матеріальної продукції, але й виробіток ідей (які йдуть на ринок), розробка технологічних процесів і так далі.

Продукція, яка відповідає стандартам, що діють, або технічним умовам, пройшла технічний контроль, має паспорт, сертифікат або інший документ, що засвідчує якість, комплектність, і яка здана на склад називається готовою продукцією.

Готова продукція переходить в категорію товару тільки тоді, коли стає об'єктом купівлі-продажу і, володіючи споживчими властивостями, може задовольняти потреби споживача. Тобто, тільки у сфері ринкової торгівлі готова продукція, маючи споживну вартість і переходячи від одного власника до іншого, перетворюється на товар.

Товар - це готова продукція, що володіє споживною вартістю і призначена для обміну на ринку за допомогою купівлі-продажу і задоволення потреб споживачів.

Споживчі властивості та їх класифікація

Будь-який товар має безліч властивостей, різних за своєю природою. Властивостями товару називають його об'єктивні особливості, які виявляються на кожній стадії життєвого ци­клу товару (проектування, виготовлення, розподіл і спожи­вання). Номенклатура споживчих властивостей для конкрет­ного товару може включати десятки найменувань. Залежно від функціонального призначення товару вона може розріз­нятися. Вибір номенклатури цих властивостей для конкрет­них товарів є важливим завданням товарознавства. У процесі споживання товару його споживчі властивості можуть робити позитивний чи негативний вплив на людину і навколишнє се­редовище. Відповідно виділяються позитивні і негативні влас­тивості товару. Наприклад, до позитивних можна віднести те­плозахисні властивості зимового одягу, а до негативних - його забруднення, ваговитість.

Споживчі властивості поділяються на фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні. До фізичних властивостей відно­сяться механічні (міцність, деформація, твердість, стомле­ність тощо), термічні (теплоємність, теплопровідність, вог­нестійкість, термостійкість, термічне розширення й ін.), оп­тичні (колір, блиск, прозорість, відбиття проміння тощо), акустичні (тембр, висота звуку, звуковий тиск та ін.), елект­ричні, а також загальні фізичні властивості (маса, щільність, пористість). Хімічні властивості характеризують відношення товарів до дії різних хімічних речовин і агресивних середо вищ. Ці властивості залежать від хімічного складу і змісту матеріалів. Найбільш важливими з них є водостійкість, кис­лотостійкість, лугостійкість, відношення до дії органічних розчинників, світла, погодних умов. Фізико-хімічні властиво­сті поєднують властивості, прояв яких супроводжується фі­зичними і хімічними явищами одночасно. Найважливішими фізико-хімічними властивостями є сорбційні, тобто здатність поглинати і виділяти гази, воду і розчинені в ній речовини, адгезійні, тобто властивості злипання або склеювання, влас­тивості проникності (повітря -, паро -, водо - і пило проникнення).

Біологічні властивості характеризують стійкість товарів до дії мікроорганізмів (бактерії, цвілеві грибки, дріжджі), ко­мах (міль, таргани й ін.) і гризунів (миші, пацюки). Процеси гниття, пліснявіння товарів спричинюються відповідними видами мікроорганізмів.

Залежно від характеру впливу на споживчу вартість виді­ляють функціональні, ергономічні, естетичні властивості товару, а також його надійність і безпеку. Функціональні властивості мають три групи показників: досконалість ви­конання основної функції; універсальність застосування; до­сконалість виконання допоміжних операцій.

Ергономічні властивості забезпечують зручність і ком­форт при користуванні товаром, створюють оптимальні умо­ви для людини в процесі праці і відпочинку, знижують стом­люваність, підвищують продуктивність праці.

Ергономічні властивості поділяються на такі групи: гігі­єнічні; антропометричні; фізіологічні; психофізіологічні; психологічні.

Естетичні властивості товарів забезпечують задоволен­ня духовних потреб людини. Властивості зовнішнього вигля­ду товару не ізольовані один від одного і його естетична цін­ність створюється їх сукупністю, взаємозв'язком і єдністю, вигляду називається художньою композицією. Естетичні властивості товарів повинні відповідати суспільним і особис­тим ідеалам, вимогам моди, стилю і смакам споживачів. Ці властивості формуються в процесі художнього конструюван­ня виробів.

Показники естетичних властивостей поділяються на чо­тири групи: інформаційна виразність; раціональність фор­ми; цілісність композиції; досконалість виробничого вико­нання і стабільність товарного виду. До групи показників інформаційної виразності відносяться знаковість, оригіналь­ність, виразність стилю і відповідність моді.

Надійність товару - це властивість товару, що характе­ризує його здатність зберігати свою споживчу вартість у часі. Надійність є складною властивістю, що поділяється на більш прості: безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність і збе­рігання.

Безпека товару характеризує ступінь захищеності люди­ни і навколишнього природного середовища від впливу не­безпечних і шкідливих факторів, які виникають при його споживанні. Безпека товарів для здоров'я людини проявля­ється в їх здатності запобігати травматизму споживачів, у відсутності шкідливих для організму людини речовин, у то­му числі токсичних, які спричинюють отруєння, канцеро­генних, які зумовлюють злоякісні новоутворення, алергійних, які викликають підвищення або зниження чутливості організму, мутагенних, які спричинюють стійкі зміни спад­коємних ознак.

Залежно від природи товару розрізняють електричну, хімі­чну, механічну, термічну, раціональну і біологічну безпеку.